flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Рейдерство під час війни – добірка важливих судових рішень

07 листопада 2023, 11:21

Статистика 

З початком повномасштабного вторгнення кількість судових справ щодо рейдерства суттєво зменшилась. Протягом 2023 року в Україні зафіксовано лише 147 судових проваджень, які стосуються рейдерських атак. Для порівняння у 2021 році їх було 597. 

Найчастіше в суді розглядаються справи, що стосуються статті 205 КК, - підробка документів для державної реєстрації юридичної особи. За цією статтею в судах України зареєстровано 101 провадження, що складає 63% від загальної кількості рейдерських справ. 

Справи, що пов'язані зі статтею 206 КК, - протидія господарській діяльності, складають 27%, а саме - 43 провадження. 10% (17 проваджень) складають справи, порушені за статтею 206-2 КК, - протиправне заволодіння майном.  

Захиститись від рейдерських атак можливо і в позасудовому порядку, зокрема звернутися до Офісу протидії рейдерству. Створений у 2019 році при Міністерстві юстиції України, він має контролювати державну реєстрацію нерухомого майна та бізнесу. Іншими словами, Офіс займається боротьбою з недобросовісними нотаріусами та чорними реєстраторами. 

12 травня 2022 року було прийнято ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству". Стаття 37 цього Закону надає Офісу повноваження самостійно скасовувати рішення державних реєстраторів, у разі виявлення порушень в їх діяльності. 

16 листопада 2022 року Конституційний Суд України (КСУ) у справі №3-270/2019 (6302/19) зробив висновок про невідповідність Конституції України припису статті 37, яка надавала Офісу право скасувати рішення державного реєстратора. КСУ вказав, що цей припис втрачає чинність та надав Верховній Раді України шестимісячний строк для приведення п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону у відповідність із Конституцією України. 

Верховна Рада дослухалась цієї вказівки та 03 травня 2023 ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав" № 3103-IX. Цей Закон відновив повноваження Офісу протидії рейдерству, з врахуванням всіх рекомендацій, який озвучив КСУ.  

Завдяки відновленню повноважень, у 2023 році Офіс розглянув близько 13 000 скарг, чим запобіг численним рейдерським атакам. Зокрема, у 2023 році Офісу вдалося перешкодити захопленню виробничих приміщень одного з найбільших операторів на ринку зерна в Україні. 

Так у вересні 2023 до Офісу протидії рейдерству надійшли скарги Державної акціонерної компанії "Хліб України" щодо неправомірного захоплення виробничих споруд. 

Під час розгляду скарги було встановлено, що державний реєстратор зареєстрував перехід до приватної юридичної особи право власності на нерухоме майно, що належало ДАК "Хліб України". Ба більше поданий на реєстрацію документ не містив жодних підписів та відомостей про адресу та площу будівель і споруд. 

За результатами розгляду скарг ДАК "Хліб України" Офіс протидії рейдерству скасував незаконні реєстраційні дії і оперативно повернув виробничі приміщення державній агрокомпанії. 

Отже, Офіс протидії рейдерству наразі є дієвим механізом в боротьбі з протиправними поглинаннями. Проте деякі рішення Офісу є занадто категоричними. 

Так, наприклад, в січні 2022 року Офіс розглянув скаргу ТОВ "Джи Ем Сі Аллайенс ЛЛП" щодо незаконних дій приватного нотаріуса, який зареєстрував майно заявника попри арешти і заборони. Офіс визнав дії нотаріуса незаконними, скасував реєстраційні записи та анулював нотаріусу доступ до Державного реєстру прав. За відсутності такого доступу, нотаріус не міг продовжувати свою діяльність і оскаржив рішення Офісу до суду.  

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали рішення Офісу правомірним. 

Проте, Верховний Суд визнав таке рішення Офісу занадто суворим. В постанові від 02 серпня 2023 по справі № 320/7192/22 Верховний Суд зазначив, що протиправні дії приватного нотаріуса не були систематичними, а одна незаконна реєстрація ще не привід для блокування його діяльності. За таких висновків Верховний Суд скасував рішення Офісу щодо анулювання нотаріусу доступу до Державного реєстру прав, надавши йому можливість продовжувати свою протиправну практику.  

 Висновки Верховного Суду  

Попри воєнний стан і скрутне становище економіки, рейдери не "нехтують" захоплювати об'єкти державної власності. 

Так, у Житомирі суб'єкт приватної власності заволодів земельною ділянкою, яка належала державі.  Це стало можливим, завдяки неправомірним діям Житомирської міської ради, яка продала земельну ділянку, попри те, що на ній було розташоване бомбосховище, яке мало б використовуватись жителями міста.  

В процесі судового розгляду встановили, що земельну ділянку продали за заниженою ціною. Водночас Житомирська міська рада взагалі не мала її відчужувати, оскільки на ній розташований об'єкт цивільного захисту. Суд першої та апеляційної інстанції скасували рішення Житомирської міської ради, а договір купівлі-продажу - анулювали. Проте, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд зазначені рішення відмінив.  

В постанові від 18.05.2023 по справі № 906/743/21 ВС зазначив: господарські суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку щодо порушення інтересів держави, проте обрали неефективний спосіб захисту таких інтересів. За результатами перегляду судової справи, ВС скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд. 

На перший погляд може здаватись, що Верховний Суд підтримує інтереси рейдерів, проте це не так. Позиція Верховного Суду полягала в тому, що захищаючи інтереси держави, прокурори мають чітко і правильно формулювати позовні вимоги. В справі № 906/743/21 прокурор просив скасувати рішення Житомирської міської ради та анулювати незаконний договір купівлі-продажу. Однак, це не є ефективним способом захисту. Дійсне відновлення державних інтересів можливе лише шляхом витребування ділянки з чужого незаконного володіння. Отже, саме так прокурор мав формулювати свої вимоги в цій справі. 

Аналогічне роз'яснення надав Верховний Суд під час розгляду іншої рейдерської справи.  

Так на розгляді Верховного суду перебувала справа № 816/1442/15 за позовом прокурора Харківської області. Предмет спору полягав в тому, що фізична особа створила штучне фермерське господарство для того щоб отримати 5 гектарів землі, скориставшись спрощеною процедурою без проведення публічних торгів. 

В постанові від 07 вересня 2023 року Верховний Суд встановив, що, ухвалюючи рішення про виділення земельної ділянки, орган виконавчої влади не пересвідчився в дійсності волевиявлення заявника, наявності у нього бажання створити фермерське господарство та спроможності виробляти сільськогосподарську продукцію.  

Проте скасування рішення виконавчого органу про виділення землі не є ефективним способом захисту державних інтересів. Для повернення землі у державну власність ділянка має бути витребувана у незаконного набувача. 

Рейдерство знижує інвестиційну привабливість України, розхитує і без того нестабільну економіку держави. Станом натепер існують дієві механізми позасудового захисту в особі Міністерства юстиції України та Офісу протидії рейдерству. Суди також активно борються з протиправними поглинаннями. Однак, для відновлення прав в судовому порядку, постраждала особа має чітко і правильно формулювати позовні вимоги.  

Джерело:  https://biz.ligazakon.net