Регіональний форум «Людина понад усе: права, що об’єднують»

Як зазначалося раніше, суддя Світлана Михайлівна ПОЗАРЕЦЬКА виступила спікером у дискусійні панелі: Домашнє насильство: Причини, наслідки та механізми захисту постраждалих.

У своєму виступі суддя розкрила питання змін та новацій у законодавстві про запобіганню та протидію домашньому насильству, які набрали чинності, напередодні.

Власне, Світлана Михайлівна зазначила, що 19 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська Конвенція)», який значно посилює відповідальність за домашнє і гендерно зумовлене насильство.

Світлана Михайлівна акцентувала увагу учасників форму, щодо новел у КУпАП, а саме доповненням рядом статей, які розглядає суд, це: ст. 173-6 (вчинення насильства за ознакою статті), ст. 173-7 (сексуальне домагання), ч.ч. 2,3 ст. 173-8 (невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису); та повідомила, що протоколи про адміністративне правопорушення складають у таких випадках органи Національної поліції України. Також, ст. 269 КУпАП, яка визначає потерпілого доповнено частиною, яка передбачає, що якщо правопорушення, передбачене ст. 173-2 (домашнє насильство) або 173-6 (вчинення насильства за ознакою статті), було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

Варто вказати, що з прийняттям вказаного вище Закону України визначено терміни «сексуальне домагання» та «насильство за ознакою статті». Так, сексуальне домагання – дії сексуального характеру (що не посягають на статеву свободу чи статеву недоторканість особи), виражені вербально, невербально або фізично (слова, жести, рухи тіла, доторкування, поплескування або інші аналогічні дії), які ображають чи принижують гідність особи та можуть супроводжуватися створенням щодо неї залякувального, ворожого або образливого, принизливого середовища (ситуації). Насильство за ознакою статті – діяння, спрямоване проти особи через її належність до певної статті чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов’язки, поведінку тощо) жінки або чоловіка в суспільстві, або діяння, що стосуються переважно осіб певної статті чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Адміністративна відповідальність неповнолітніх наразі буде й за вчинення домашнього насильства (ст. 173-2 КУпАП), про що заначено у змінах статті 13 КУпАП. Та кривдника не можливо буде звільнити від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення – ст. 22 КУпАП.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень за вчинення домашнього насильства та вчинення насильства за ознакою статті, може бути накладено протягом 6 місяців з дня вчинення відповідного правопорушення - зміни до ч. 3 ст. 38 КУпАП. Зміни також стосуються й строків розгляду. Справа про адміністративне правопорушення за вчинення домашнього насильства (173-2) розглядається судом у триденний строк; щодо невиконання термінового заборонного припису (ч. ч. 2, 3 ст. 173-8), протягом доби; щодо вчинення насильства за ознакою статті (173-6) та сексуального домагання (ст. 173-7) у 15-денний строк з дня отримання матеріалів.

З доповненням ст. 283 КУпАП новою частиною, постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 (вчинення домашнього насильства) та 173-6 (вчинення насильства за ознакою статті), повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності порушника на проходження програми для особи, яка вчинила зазначене правопорушення. Більш того, у ст. 39-1 КУпАП, яка визначає направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статті, постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб’єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.

Згідно з доповненою частиною ст. 263 КУпАП, строк адміністративного затримання тих, хто чинить домашнє насильство, насильство за ознакою статті або не виконує терміновий заборонний припис, збільшено до 12 годин.

Збільшилася й відповідальність за ухилення від громадських робіт. У разі ухилення порушника від відбування громадських робіт та постановою суду (судді), невідбутий строк громадських робіт замінюється на штраф, розмір якого визначається із розрахунку, що 4 години невідбутих громадський робіт дорівнюють 5 (раніше було 1) неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.

Світлана Михайлівна, також акцентувала увагу учасників форму на змінах у Сімейному кодексі України. Виключено вимоги ч. ч. 2, 3, 4, які визначали випадки, коли не може бути пред’явлено позов про розірвання шлюбу - протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, а тому передбачено можливість розлучення, у тому числі коли один із подружжя чинить домашнє насильство. У зв’язку з цим, виключена й норма п. 5 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, яка визначала повернення позовної заяви про розірвання шлюбу у вказаних випадках.

Крім того, враховуючи зміни внесені у ч. 2 ст. 111 СК України, передбачено, що якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються.

«Вдячна за участь та співпрацю. З багатьма учасника сьогоднішнього форуму, ми неодноразово зустрічалися на заходах щодо протидії домашньому насильству, на яких піднімалися питання щодо удосконалення цього законодавства, а саме визначення термінів, деталізації процедури та посилення відповідальності. Приємно, що нас почули та наразі ми маємо позитивні зміни у цьому напрямку. Більш того, мені приємно бути долученою до цих змін. Хоча є ще над чим працювати та сподіваюся на подальшу плідну співпрацю»,- зазначила Світлана Михайлівна.

Леся Дзюман