Перевірка декларацій — важливий інструмент запобігання корупції

Подання електронної декларації є лише початковим етапом у виконанні вимог антикорупційного законодавства. Після надсилання документ може бути підданий повній перевірці з боку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Головна мета перевірки – встановити достовірність поданих відомостей та виявити можливі невідповідності між задекларованими даними та фактичним стилем життя декларанта. Для державного службовця важливо розуміти, як саме проходить цей процес і до чого варто підготуватися.

Повна перевірка декларації – це значно більше, ніж формальна процедура. Вона являє собою детальний аудит, який охоплює всі задекларовані активи та зобов’язання особи: нерухомість, транспортні засоби, акції, борги, банківські рахунки, доходи та подарунки. Головне завдання такої перевірки – підтвердити достовірність поданої інформації та виявити можливі розбіжності між задекларованими даними і фактичним способом життя декларанта. Крім того, повна перевірка допомагає виявити ознаки потенційного конфлікту інтересів, незаконного збагачення або інших корупційних ризиків.

Які декларації підлягають повній перевірці та як працює ця процедура, про це ми сьогодні ми говоримо з в.о. керівника апарату Придніпровського районного суду м. Черкаси Лариси ВОВК.

— НАЗК здійснює різні заходи фінансового контролю. Які саме декларації можуть потрапити на повну перевірку?

Лариса Вовк: Суб’єкти декларування подають три види декларацій: декларацію кандидата на посаду, щорічну декларацію та декларацію при звільненні. Однак повній перевірці підлягають лише два види — «щорічна» декларація та декларація «при звільненні». Декларації кандидата на посаду повній перевірці не підлягають.

— У який період НАЗК може проводити повну перевірку декларації?

Лариса Вовк:: Таку перевірку можна проводити як під час здійснення особою діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, так і протягом трьох років після припинення цієї діяльності.

— Як НАЗК обирає декларації для проведення повної перевірки?
Лариса Вовк: Відбір відбувається за принципом черговості, але ключову роль відіграє оцінка ризиків. Крім того, НАЗК аналізує інформацію, отриману від громадян, медіа, громадських організацій та інших джерел і саме на основі цього визначає, які декларації потребують першочергової уваги.

— Нині декларанти подають багато декларацій за один період. Чи створює це проблеми під час перевірок?

Лариса Вовк: Так, справді, після відтермінування строків подання деякі службовці подають одразу кілька декларацій за різні роки. Часто трапляються ситуації, коли в особи взагалі немає обов’язку подавати декларацію за конкретний період, але вона все одно її подає — і при цьому не пояснює, чому. У таких випадках під час повної перевірки виникає потреба з’ясувати, чи є працівник суб’єктом декларування та чи взагалі декларація підлягає перевірці.

— Що робити, якщо декларація подана помилково або не підлягає повній перевірці?
Лариса ВОВК: Якщо встановлено, що особа не є суб’єктом декларування або декларація не повинна проходити повну перевірку, уповноважена особа складає довідку про припинення перевірки без затвердження результатів. Якщо ж така декларація вже була перевірена, вона може бути визнана такою, що не перевірялася.

— Тобто в НАЗК існує окрема процедура «визнання декларації такою, що не перевірялася»?
Лариса ВОВК: Саме так. Але застосовується вона лише у двох випадках:

1. коли особа не мала обов’язку подавати декларацію, тобто не є суб’єктом декларування;
2. коли декларація не підлягає повній перевірці — наприклад, якщо замість декларації «кандидата на посаду» помилково обрано вид «щорічна», або якщо минув трирічний строк після припинення особою діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави.

— З яких етапів складається повна перевірка декларації?
Лариса ВОВК:  перевіряється:

• достовірність відомостей, зазначених у декларації;
• точність оцінки задекларованих активів;
• наявність чи відсутність конфлікту інтересів;
• можливі ознаки незаконного збагачення або необґрунтованості активів.

— Ларисо Анатоліївно, де можна ознайомитися з переліком осіб, щодо яких НАЗК розпочало повні перевірки, з результатами цих перевірок та які можуть буди наслідки після повної перевірки декларацій?

Лариса ВОВК: Уся актуальна інформація публікується на офіційному сайті НАЗК у розділі про повні перевірки декларацій. А за результатами повної перевірки декларації, НАЗК може винести декілька висновків, які мають різні наслідки для декларанта. Основними варіантами є: відсутність порушень, встановлення неточних або недостовірних відомостей, встановлення ознак конфлікту інтересів, необґрунтованості активів або незаконного збагачення. 

В залежності від виявлених порушень, НАЗК може вжити різних заходів, серед яких:

• направлення обґрунтованого висновку до Національної поліції України або протоколу про вчинення адміністративного правопорушення до суду за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (ознаки недостовірних відомостей);
• направлення обгрунтованого висновку до НАБУ, ДБР, інших компетентних органів за ст. 366-2 КК України (ознаки недостовірних відомостей) або за ст.368-5 КК України (ознаки незаконного збагачення);
• направлення матеріалів в САП (ознаки необґрунтованості активів);
• повідомлення керівнику суб’єкта декларування про встановленні порушення.

Також, важливо зазначити, що ВРУ 17 червня ухвалила в цілому законопроєкт № 13271-1 щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. 

За матеріалами НАЗК

https://nazk.gov.ua/uk/yaki-deklaratsii-pidlyagayut-povniy-perevirtsi/