СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

         14 листопада 2022 року в  засобах масової інформації з’явився допис   про черкаське правосуддя, в якому поширено недостовірну інформацію стосовно конкретного клопотання, поданого в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно громадянина К,  яке знаходилось на розгляді слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси 10 листопада 2022 року.

Вже у понеділок, 14 листопада  2022 року, начальник слідчого управління ГУНП України в Черкаській області   Владислав Вінник  публікує на своїй сторінці у Фейсбук відомості під заголовком «Про черкаське правосуддя»,(за посиланням https://www.facebook.com/vinnik.police). В подальшому, дану спотворену інформацію було продубльовано виданнями «Про все.ск.ua» стаття «Чому судді відпускають невиправного злочинця на волю, - Владислав  Вінник про черкаське правосуддя» та видання «18000»  стаття «У черкаській поліції жаліються, що суд відпускає наркоторговця, якого вони ловлять» що призвело до ширшого її розповсюдження.

В оприлюдненій інформації зазначено, що  на свободу вийшов організатор угрупування наркозбувачів, якого у 2020 році суд відпускає  за пропозицію хабара, і ось вже за останнє правопорушення суд встановлює організатору мізерні 100 тис.гривень застави, які він одразу ж і сплачує та виходить на свободу. 

 Придніпровський районний суд м.Черкаси повідомляє, що зазначена інформація  підлягає спростуванню, оскільки є недостовірною,  не відповідає дійсності, негативно впливає на гідність, честь та ділову репутацію,  як самого суду так і слідчої судді.   

Прес-служба Придніпровського районного суду м.Черкаси вважає за необхідне довести до громадськості інформацію, яка повно, всебічно та об’єктивно відобразить суть  розгляду даного клопотання.

         А саме, 10 листопада 2022 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси задоволила клопотання сторони обвинувачення та застосувала до громадянина К. запобіжний захід у виді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене за попередньою змовою групою осіб). Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя зобов’язаний при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом. Крім того, сторона обвинувачення,  на момент розгляду клопотання, не пред’являла підозру громадянину К. як організатору злочинного угрупування. Остаточна підозра передбачена ч.2ст.307 Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

  Ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2022 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2481грн.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а саме те, що підозрюваний працює, є співзасновником благодійного фонду, розлучений та має на утримання малолітню дитину, яка є особою з інвалідністю з дитинства та потребує значної матеріальної допомоги та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виконуючи обов’язкові приписи законодавства та в межах поданого правоохоронним органом клопотанням, вважав за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного К. визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок  , після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов’язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов’язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. При цьому, це не покарання підозрюваного, а можливість слідства закінчити досудове розслідування і направити обвинувальний акт відносно цієї особи до суду і тільки після цього призначається покарання.

На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є  завищеним та непомірним для підозрюваного, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді будь-яких доказів, на підтвердження того, що такий розмір застави є співмірним та пропорційним розміру доходів та майновому стану підозрюваного, зокрема відомостей про доходи підозрюваного та членів його сім’ї, наявності в нього рухомого чи нерухомого майна, в тому числі дорого вартісного, тощо.

 Що стосується справи за підозрою громадянина К. у вчиненні кримінального правопорушення, щодо намагання   дати неправомірну вигоду посадовій особі поліції), то повідомляємо, в Придніпровському районному суді м.Черкаси така справа  не розглядалась.

Виходячи із вище викладеного, наголошуємо на неприпустимість розповсюдження недостовірної інформації  та викривлення фактів щодо справ, які розглядаються Придніпровським районним судом м. Черкаси та закликаємо учасників справи дотримуватися основних стандартів подачі інформації та перевіряти її достовірність, що може принижувати авторитет у суспільстві судової гілки влади.

Щодо представників ЗМІ, у суді працює прес служба, будь-ласка, перевіряйте достовірність інформації перед її поширенням щоб уникнути спотворення фактів, навіть, якщо її критикують офіційні посадові особи.