Унормовано перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді

Другий сенат Конституційного Суду України 10 квітня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив рішення у справі щодо  відповідності  Конституції України (конституційності)  окремого припису частини  першої  статті   459   Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).

За частиною першою статті 459 Кодексу „судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.

Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд дійшов висновку, що окремий припис частини першої статті 459 Кодексу відповідає Конституції України (є конституційним).

Позивачка звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині першій статті 24, частині другій статті 55, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України окремий припис частини першої статті 459 Кодексу, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджувала, що частина перша статті 459 Кодексу містить законодавчу заборону „на перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів – яка в частині першій статті 459 КПК України виражена шляхом визначення вичерпного кола актів, які підлягають такому перегляду“.

Розв’язуючи  порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України керувався своїми попередніми юридичними позиціями з цих питань, рішеннями Європейського Суду з прав людини, приписами Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року, актами міжнародного права, зокрема статтею 8 Усесвітньої декларації людських прав 1948 року, що її ухвалила Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року, а також практикою конституційних судів інших держав.

Конституційний Суд України послідовно обстоює юридичну позицію, що забезпечення права на судовий захист є однією з гарантій реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту, зокрема в спосіб відновлення в разі їх порушення. Водночас для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям, надважливим є додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata), який полягає, зокрема, у тому, що жоден із учасників справи або інших юридично заінтересованих у розгляді справи осіб не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового судового рішення лише для повторного слухання справи та ухвалення нового судового рішення.

З огляду на основні засади судочинства та потребу додержання принципу остаточності судового рішення Конституційний Суд України вважає, що, на відміну від апеляційного перегляду справи і касаційного оскарження судового рішення, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є екстраординарним видом перегляду судових рішень.

Конституційний Суд України зазначає, що додержання принципу остаточності судового рішення стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування.

Якщо особа намагається реалізувати право на перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами для перешкоджання своєчасному завершенню досудового розслідування або з іншою метою, що не є узгідненою
з сутністю перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами як екстраординарного виду перегляду судових рішень, є підстави для висновку, що право на такий перегляд не має бути забезпечене конституційними гарантіями.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України висновує, що оспорюваний припис статті 459 Кодексу не суперечить приписам
частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, частини другої статті 129 Конституції України.

Конституційний Суд України у цьому рішенні також констатував,  що за оспорюваним приписом Кодексу учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими  обставинами судових рішень, що набрали  законної   сили,   зокрема ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування та ухвали суду під час судового розгляду чи реалізації інших стадій кримінального провадження. 

Отже, оспорюваний припис статті 459 Кодексу сформульовано з додержанням принципу юридичної рівності як однієї із засад кримінального судочинства.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис частини першої статті 459 Кодексу не суперечить приписам статті 21, частин першої, другої статті 24, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України.  

Посилання:

справа № 3-37/2022(75/22),      https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/5_r_2_2024_0.pdf

За матеріалами: відділу комунікацій КСУ та правового моніторингу