Забезпечення найкращого інтересу дитини під час розгляду цивільних проваджень за участю дітей

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Придніпровський районний суд м. Черкаси крокує в ногу з часом. Ситуації, в яких подружжя розлучається і не в змозі за взаємним погодженням визначити місце проживання малолітньої дитини, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення зростання дитини у найсприятливішому середовищі, а також збереження та підтримки належних стосунків між дитиною й батьками, які є головними для подальшого розвитку та благополуччя дитини.

На жаль, розлучень все більше й більше і безумовно, це джерело  страждань. На розгляді у судді ПОЗАРЕЦЬКОЇ перебувала справа щодо визначення місця проживання малолітніх дітей з одним з подружжям після розлучення. Дорослі самі приймають свої рішення, а діти до певного часу ще не усвідомлюють, що відбувається. В ході судового засідання, потрібно було опитати малолітніх брата та сестру для визначення думки дітей  та отримання від них інформації, необхідної суду для з’ясування обставин у справі і ухвалення законного, справедливого й обґрунтованого рішення. Світлана Михайлівна, спостерігаючи в ході розгляду справи  за хвилюванням батьків та малечі, перед опитуванням сестрички, запитала у семирічного А. - чи  не хоче він помалювати, поки буде очікувати. Хлопчик із задоволенням погодився і, отримавши папір та олівці, під наглядом працівників суду зайнявся творчим процесом. Далі, головуюча у справі, запропонувала вже шестирічній сестричці А. також помалювати і дівчинка вже завершувала малюнок брата,  поки з ним спілкувалася суддя. По завершенню судового розгляду, діти  подарували суду свій малюнок, батьки не заперечували.

Розлучення батьків — це сильний стрес для дитини. Подружжя часто визнають, що вони дуже мало знають про процедуру розлучення і не завжди розуміють, як себе вести, коли разом з ними у судовому засіданні перебувають діти. Можливо через малюнки, подружні пари, які розлучаються подивляться на світ очима дітей і зможуть надалі в судовому процесі залишитися зосередженими не тільки на собі, а й звертати увагу на почуття та бажання своїх дітей.

Світлана Михайлівна запропонувала започаткувати таку практику в суді і організувати зону для розміщення малюнків дітей у вільному доступі для всіх відвідувачів суду. Можливо, створення нових методів комунікацій учасників процесу з судом, особливо  неповнолітніх  буде сприяти найкращому забезпеченню прав та інтересів дитини.