Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
27 лютого 2026 року в місті Черкаси, у стінах Черкаського апеляційного суду, відбулася розширена нарада з головами місцевих загальних судів Черкаської області.
Захід об’єднав суддів, керівників апаратів судів, представників судової адміністрації та служби судової охорони - тих, хто щоденно формує стандарти доступу до правосуддя в регіоні. З вітальним словом до учасників звернувся голова суду Юрій СІРЕНКО, окресливши значення єдності судової практики в умовах воєнного стану.
У подальших виступах проблематику здійснення правосуддя було розкрито крізь призму офіційних статистичних показників та узагальненої судової практики. Секретар судової палати з розгляду цивільних справ Людмила ВАСИЛЕНКО представила системний аналіз кількісних та якісних параметрів розгляду цивільних справ, зокрема щодо загальної кількості справ, що надійшли та були розглянуті судами першої інстанції, показників якості ухвалених судових рішень, а також статистики їх перегляду в апеляційному порядку. Окрему увагу було приділено кількості скасованих та змінених рішень, структурі підстав для їх перегляду та типології допущених процесуальних і матеріально-правових помилок. Такий аналітичний підхід дозволив не лише окреслити реальний стан здійснення правосуддя, а й визначити ключові напрями підвищення якості судових рішень та забезпечення єдності судової практики.
Секретар судової палати з розгляду кримінальних справ Ігор ПОЄДИНОК у своєму виступі зосередив увагу на складній та принциповій проблематиці розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності. У цьому контексті було підкреслено необхідність єдиного підходу до кваліфікації правопорушень, належного мотивування рішень та посилення аналітичної складової при здійсненні правосуддя.
Водночас, начальник Територіального управління ДСА України у Черкаській області Віталій БЕЗРУЧЕНКО окреслив комплекс організаційних викликів. Йшлося про об’єктивні труднощі, пов’язані з плановими відключеннями електропостачання відповідно до офіційних графіків, необхідністю забезпечення належного функціонування технічної інфраструктури судів та створення безпечних умов праці для працівників апарату й суддів. Попри зазначені фактори, акцент було зроблено на вжитих організаційних заходах, спрямованих на забезпечення безперебійної роботи судових установ Черкащини, стабільності здійснення правосуддя та збереження доступу громадян до суду навіть у складних умовах воєнного часу.
Начальник ТУ Служби судової охорони Анатолій ХАРЕНКО зосередився на практичних аспектах забезпечення безпеки учасників процесу, що безпосередньо корелює з обов’язком держави гарантувати ефективний доступ до правосуддя та належні умови здійснення судочинства.
Керівник апарату Черкаського апеляційного суду Тетяна КОПИТІНА у своєму виступі акцентувала увагу на ключових організаційних аспектах забезпечення належного оформлення та своєчасного направлення матеріалів судових справ до суду апеляційної інстанції.
Вона наголосила, що якість роботи апеляційного суду безпосередньо залежить від повноти, належності та системності формування документів у місцевих судах. Особливу увагу було приділено дотриманню процесуальних вимог під час оформлення матеріалів, їх структурованості, правильності складання супровідних документів, а також безумовному дотриманню строків направлення справ до апеляційного суду.
У своєму виступі Тетяна КОПИТІНА підкреслила, що своєчасність та якість підготовки матеріалів є не лише питанням внутрішньої організації роботи апаратів судів, а й складовою гарантії права громадян на справедливий і ефективний судовий розгляд у розумні строки. На завершення вона подякувала учасникам наради за професійну взаємодію та побажала всім натхнення, злагодженої командної роботи і плідних результатів у 2026 році.
Окреме місце у програмі посів виступ судді Придніпровський районний суд м. Черкаси Світлани ПОЗАРЕЦЬКОЇ на тему: «Проблемні питання з розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо домашнього насильства».
Суддя, представила ґрунтовний аналіз практики застосування ст. 173-2 КУпАП із урахуванням змін та доповнень, які були внесені до цього кодексу протягом 2024-2025 років та чітке розмежування: конфлікт ≠ насильство. Вона наголосила, що для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідна наявність усіх чотирьох ознак: умисність (з наміром досягнення бажаного результату), спричинення шкоди (фізичної чи психічної), порушення прав і свобод людини, наявність переваги сил (фізичної, психологічної, тощо). Без встановлення хоча б однієї з цих ознак йдеться не про насильство, а про можливий конфлікт. В умовах війни, коли емоційна напруга в суспільстві зростає, це розмежування набуває особливої ваги.
Окремий акцент було зроблено на правах дітей. Якщо домашнє насильство відбулося у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи - така дитина визнається потерпілою відповідно до ст. 269 КУпАП. Також, суддя звернула увагу на положення Лансаротської та Стамбульської конвенцій. Обидва міжнародні акти прямо визначають дітей-свідків домашнього насильства як жертв, що потребують особливого процесуального захисту. А у воєнний час, коли тисячі родин перебувають у стресових умовах, питання захисту дітей набуває не лише юридичного, а й гуманітарного виміру.
За статистичними даними щодо роботи судів Черкаської області, ґрунтовно опрацьованими та систематизованими завідувачкою сектору організації забезпечення діяльності судів та судової статистики ТУ ДСА у Черкаській області Анжелікою БОРИСЕНКО, було забезпечено змістовне аналітичне наповнення виступу судді ПОЗАРЕЦЬКОЇ. Анжеліка БОРИСЕНКО здійснила комплексну обробку показників судового навантаження, динаміки надходження та розгляду справ, строків їх вирішення й результативності судочинства, підготувала узагальнені аналітичні матеріали та структуровані порівняльні таблиці. Така професійна підготовка статистичних даних не лише забезпечила аргументований і переконливий виступ, а й створила практичну основу для подальшого вдосконалення організації роботи судів області, прийняття управлінських рішень та формування єдиної аналітичної практики в діяльності судових установ.
Було зазначено, що у 2025 році судами області розглянуто 2991 справу (за ст. 173-2 КУпАП), до правопорушників застосовувалися стягнення: штраф, громадські роботи та адміністративний арешт.
Світлана ПОЗАРЕЦЬКА особливу увагу приділила процедурі судового розгляду адміністративної справи, забезпеченню прав учасників справи та вимогам ст. 283 КУпАП про те, що судове рішення має бути законним, обґрунтованим та справедливим.
Повномасштабна війна створила нові соціальні виклики: психологічні травми, зростання побутових конфліктів, економічна нестабільність, внутрішнє переміщення сімей. В таких умовах домашнє насильство перестає бути «приватною справою» - воно стає питанням державної безпеки, демографії та захисту прав дитини. Судова влада, залишаючись гарантом прав людини, зобов’язана реагувати системно, професійно та чутливо.
Участь суддів місцевих судів у заході такого рівня має принципове значення у формування єдності практики, обмін досвідом між судами різних інстанцій, професійний діалог та підвищення якості судових рішень. А виступ судді Світлани ПОЗАРЕЦЬКОЇ продемонстрував високий рівень аналітичної підготовки, глибоке знання матеріального та процесуального права, а також розуміння соціального контексту справ цієї категорії.
Нарада у Черкаському апеляційному суді засвідчила, питання розгляду справ про домашнє насильство це не лише застосування норм КУпАП, а формування культури судового реагування. В час війни суд - це не лише арбітр, а інституція захисту гідності. І саме професійність, принциповість та відповідальність суддів у справах про домашнє насильство визначатимуть рівень довіри до правосуддя.
прес-секретар Алла ДЕМЧЕНКО
_03_03.png)
