Явка з повинною без захисника порушує Конвенцію, - ЄСПЛ

     Відсутність можливості отримати правничу допомогу до підписання щиросердного зізнання і присвоєння статусу підозрюваного суперечить ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

     Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 17 липня у справі «Фефілов проти Росії», передає ЗіБ з посиланням на інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

     У зв’язку з розслідуванням убивства співробітника правоохоронних органів було проведено обшук в квартирі Фефілова. Останній (статусу підозрюваного йому не було надано) був допитаний у присутності адвоката.

     Пізніше громадянина затримали і доставили в поліцію, де він підписав явку з повинною. Після цього було складено протокол затримання і надано адвоката. Тепер Фефілова допитали вже в якості підозрюваного, де той відмовився від свого визнання, заявивши, що воно було дано в результаті примусу. Також обвинувачений послідовно відмовлявся від явки з повинною протягом усього провадження, посилаючись на те, що він зазнав жорстокого поводження з боку співробітників правоохоронних органів.

     Суд визнав Фефілова винним у вбивстві і засудив його до 12 років позбавлення волі. Доводи про жорстоке поводження були відхилені на підставі показань поліцейських і даних акта медобстеження, яке не виявило тілесних ушкоджень. Верховний суд РФ також відмовив в задоволенні скарги на вирок, вказавши, зокрема, що обов’язкова присутність адвоката при явці з повинною законом не передбачена.

     Фефілов звернувся зі скаргою до ЄСПЛ, заявивши про порушення ст. 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

     ЄСПЛ дійшов висновку, що заявнику не було надано можливості отримати юридичну консультацію до того, як він підписав щиросерде зізнання і йому було офіційно присвоєно статус підозрюваного у кримінальній справі. Суд зробив висновок, що доступ особи до адвоката з моменту її фактичного затримання був обмежений без будь-яких «вагомих підстав». Таким чином, Суд визнав порушення ст. 6 Конвенції.