НАБУваючи досвіду

«Антикорупційники» нарікають, що судді не заявляють про пропозицію хабара

             Боротьба з корупцією триває: НАБУ нині розслідує близько 650 злочинних павутин. Але не всі вважають детективів лицарями в обладунках закону: дехто не може достукатися до дверей бюро, а хтось переконаний, що установі надали забагато привілеїв. Представники органу, якому довірили знешкодження наслідків економічних злочинів, подиспутували з адвокатами.

Ефективне очищення

      Головну місію Національного антикорупційного бюро було озвучено на семінарі «Види корупції й підслідність НАБУ. Із чим і як звертатися до бюро, щоб було важко відмовити», організованому радою громадського контролю НАБУ та Асоціацією правників України.

      Здавалося б, співробітники бюро повинні бути завалені справами з усіх куточків корумпованої держави, як її характеризують політики та посадовці найвищого рівня. Але насправді заява рідко трансформується у справу, оскільки вимоги до неї досить високі.

      Насамперед заявникам необхідно вмотивувати документ. Детективи візьмуться лише за ті матеріали, в яких побачать необхідність свого втручання. Цим робота НАБУ відрізняється від обов’язку Національної поліції вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кожною заявою.

      Доцільно це чи ні і як при цьому забезпечується принцип об’єктивності — незрозуміло. Але з огляду на чисельність детективів НАБУ — 208 осіб — для реєстрації всіх звернень щодня знадобилося б понад 24 людино-години, підрахував адвокат Євген Грушовець.

      Водночас повідомити про масштабну корупцію дозволяється анонімно. Головне, щоб у заяві були вказані обставини, які можна перевірити, зауважив заступник керівника підрозділу детективів головного підрозділу детективів НАБУ Тарас Філоненко.

      Ідеальна заява, що відкриє доступ до антикорупційного розслідування, повинна включати кілька імперативів. По-перше, злочин має згадуватися у статтях Кримінального кодексу, віднесених до підслідності бюро. По-друге, скоїти злочин або ж стати його потенційною жертвою повинен представник найвищого ешелону влади або той, хто безпосередньо відповідає за національну безпеку. До цього ж списку додаються представники органів місцевого самоврядування або керівники державних підприємств. Також матеріальна складова проступку має перевищувати 920 тис. грн.

За лаштунками бюро

      Провадження розглядаються не індивідуально, а групами детективів. Залежно від тяжкості корупційної справи до неї залучають від 3-х до 10 фахівців. А іноді навіть більше.

      Як зазначила співробітник управління по роботі з громадськістю Марина Яроменок, судді, які повідомили бюро про пропозицію неправомірної вигоди, хоч і не казкові, але досить рідкісні персоналії.

      Характер підслідних НАБУ проваджень часто досить специфічний і потребує залучення аналітиків, які також уходять до штату установи. Цей підрозділ здійснює стратегічний моніторинг, тобто досліджує ті сфери, які найбільше захопила корупція. Вони вивчають транзакції, хитромудрі схеми та знаходять інформацію, яка міститься у державних базах даних. Одним словом, під час розслідувань виконують допоміжну функцію.

      До речі, якщо гроші підозрюваних зберігаються за кордоном, а так воно зазвичай і відбувається, необхідним етапом є міжнародна співпраця. Хоча співпрацею цей процес є лише частково. Так, деякі країни зволікають з наданням відповідей на направлені запити. І якщо така робота завершується за три місяці, це вважається нормальним. Трапляється й таке, що навіть через рік відповідь не надходить.

Оцінка ефективності

      Найбільш обговорюваним питанням стало визначення виключної підслідності. Було запропоновано тезис, що її як такої взагалі не існує і питання передоручення досудового розслідування належить виключно прокурору як наглядачеві за дотриманням закону. Але він має керуватися не своїми переконаннями, а рівнем ефективності, який і підбиває процесуальних керівників скористатися таким правом.

      Попри це, ч.5 ст.36 Кримінального процесуального кодексу забороняє доручення досудового розслідування правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу. При цьому спірність питання щодо підслідності не зникає. Хоча така невизначеність з’явилася «завдяки» появі НАБУ. Адже, по суті, установа є першим органом досудового розслідування з вузькою спеціалізацією.

      Здавалося б, у чому полягає небезпека неправильного визначення виключної підслідності, якщо воно не передбачає чіткого законодавчого регулювання? Утім, у цьому питанні своє слово мають сказати суди, які часто нівелювали напрацювання слідчих органів, що діяли за межами ст.216 КПК.

      В адвокатів питання підслідності також викликає чимало запитань, зокрема, коли йдеться про розслідування працівниками Генеральної прокуратури корупційних злочинів. Адже дискреція прокурора — чарівний ключ до визначення ефективного органу розслідування. Інше питання — обґрунтування такого рішення, чого, як свідчать адвокати, зазвичай бракує.

      Так чи інакше, але мета заходу була досягнута: міст між правозахисниками та правоохоронцями було зведено, представники обох сторін дізналися про аспекти роботи один одного. А питання двоякого трактування норм законодавства звели до спільного знаменника.

 ПРЯМА МОВА

          Тарас ФІЛОНЕНКО, заступник керівника підрозділу детективів головного підрозділу детективів НАБУ:

       — Кожен з органів протидії має свою ділянку роботи. НАЗК провадить антикорупційну політику, приділяє увагу знешкодженню корупції, зокрема політичної, перевіряє подані декларації. НАБУ ж відповідає за розслідування кримінальних корупційних злочинів, втім, його компетенція поширюється лише на окремі суб’єкти. А ДБР, як і ми, займатиметься лише правопорушеннями, вчиненими спеціальними суб’єктами, зокрема тими, що не віднесені до нашої компетенції.

       Гадаю, що ми також є частиною правосуддя й спільними зусиллями боремося із встановленням справедливості у державі.

Джерело: zib.com.ua