«Головуючий – дід!» - одна з причин заявлених відводів

Заявник так наполегливо зловживав своїм процесуальним правом на відвід судді, що суд таки поклав цьому край, детально вмотивувавши.

 У провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заявником подано заяву про відвід судді, вмотивовану тим, що головуюча, на його думку, є зацікавленою і має заздалегідь сформовану думку, оскільки судові рішення, винесені нею в аналогічних справах в порядку ст. 432 ЦПК України, ухвалено не на його користь. Саме з цього приводу, стверджував заявник, у нього спостерігається наявність стійкої емоції неприязні до головуючої.

Заяву про відвід головуючій із вказаних вище підстав було задоволено. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи, матеріали

 передано на розгляд іншому судді.

Спочатку розгляд заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання неодноразово було відкладено через неявку сторін.

Потім учасник справи знову заявив відвід головуючому, посилаючись на те, що він також є зацікавленим і його дії він вважає злочинними, а також на те, що він вважає його дідом, в розумінні хронологічного віку людини, хоча сам старший віком за нього більш як на 20 років.

Дізнавшись про відмову у задоволенні чергової зави про відвід, заявник повторно заявив відвід головуючому по справі з вже відомим «вагомим» мотивом – суддя є дідом, зацікавленим в кінцевому результаті розгляду, не повідомляє дату та час судового засідання та не дає можливості ознайомитися з матеріалами справи.

08 квітня 2020 року розглянувши чергову заяву про відвід суд вказав  наступне.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однієї із основних засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням  процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Таким чином, зібраними по справі доказами, суд дійшов висновку, що заяви про відвід головуючого в цій справі – є зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, залишивши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – без розгляду.

Судове рішення є остаточним, оскарженню не підлягає та  набирає законної сили з моменту його проголошення.

Детальніше із судовим рішенням у справі № 552/7810/14, можна  ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

         За повідомленням прес-служби суду