ПРЕСРЕЛІЗ

ДНК підтвердила батьківство: суд встановив родинний зв’язок дитини із загиблим Захисником України

24 серпня 2026 року Придніпровський районний суд міста Черкаси ухвалив рішення у цивільній справі № 707/2323/25 про встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця щодо малолітньої дитини. Рішення стало завершенням тривалого та непростого доказового шляху, який розпочався ще на етапі підготовчого провадження. Його особливістю була необхідність отримання біологічних матеріалів загиблого військовослужбовця та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Раніше суд уже вживав процесуальних заходів для витребування необхідних доказів, оскільки частина біологічних матеріалів перебувала у розпорядженні державних органів, а сторона справи не мала можливості отримати їх самостійно. Саме забезпечення доступу до необхідних матеріалів стало важливим етапом для проведення експертного дослідження.

23 червня 2026 року до суду надійшов висновок судової молекулярно-генетичної експертизи. За результатами генетичного дослідження ймовірність походження досліджених ДНК-профілів від дитини та її біологічних батьків становила не менше ніж 99,99999999 %.

Суд оцінив висновок експерта в сукупності з іншими доказами у справі. Зокрема, були досліджені документи органів державної реєстрації актів цивільного стану, документи щодо смерті військовослужбовця, відомості про спільне проживання та ведення господарства, фотоматеріали, документи щодо статусу дитини та інші матеріали.

Оцінивши всі докази, суд дійшов висновку, що кровне споріднення між загиблим Захисником України та дитиною доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Важливе правове значення мало й те, що на момент народження дитини відомості про батька були внесені до актового запису відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері. Суд, застосовуючи положення статей 128, 130 та 134 Сімейного кодексу України, виходив із можливості встановлення факту батьківства чоловіка після його смерті.

У рішенні також проаналізовано правові позиції Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо доказового значення молекулярно-генетичної експертизи.

За результатами розгляду позов задоволено. Суд встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо малолітньої дитини та постановив внести відповідні зміни до актового запису про її народження, зазначивши відомості про батька.

Судове рішення стало завершенням складного доказового шляху - від пошуку та витребування генетичних матеріалів і проведення експертизи до юридичного визнання родинного зв’язку між дитиною та її загиблим батьком. Встановлення факту батьківства дозволяє документально підтвердити кровне споріднення із загиблим батьком для реалізації передбачених законом прав, зокрема права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Єдиний державний реєстр судових рішень: справа № 707/2323/25.